Чарувала колись мене веснонька

Солодила медункою губи,

До любові ще кликало теж мене

Тепле літечко, наче до згуби.

Пані Осінь з"явилася в золоті,

Прохолодою вже освіжала

Та лелечим крилом замахала

Так, неначе літа мої прожиті.

Ой, життєва холодная зимонько

Із морозами, льодом й снігами,

Ти ще встигнеш до мене прилинути,

То ж прошу, щоби не поспішала.

2018 р.