час біжить , а я досі пам’ятаю.

By настя дема

Written 2023-01-23

час біжить , а я досі пам’ятаю.

твої маленькі руки з мозолями , ноги з синцями.

я пам’ятаю твої очі , вони були темні, це більше похоже на зірки на небі.

я пам’ятаю твоє риже волосся, ластовиння біля носа.

я пам’ятаю твій улюблений колір , твої улюблені цигарки , скейт , гітара , навушники , одяг.

я пам’ятаю твою мрію, ти була безстрашна.

пам’ятаєш , той велосипед , на якому ти впала літом? там ще була бабуся , і кричала тобі «ніно!»?)

а пам’ятаєш то морозиво? після нього наші зуби стало чорними.

а як ми провели ту останню зиму? грались у сніжки , ліпили бабу з дідом.

дуже жалію , що не признався я тоді швидше.

люблю тебе , зіронько , віддихай на небі , ніно.