Час і кохання

Закохані у волю й у природу,

Прощаємося в сні і наяву:

Шляхи давно й далеко розійшлися,

Не пролунає більше те "люблю".

Переплітались нитки долі надто довго,

Їх підганяв безжальний вічний час.

Вони порвалися сьогодні вранці, віриш?

І не існує в світі більше "нас".

Ніщо ніколи не буває вічно.

І час ніяк, на жаль, не зупинити.

Цінуй моменти, поки ще не пізно,

Щоб без жалю життя своє прожити.