“Час пливе, а я живу, як тінь”

By Микола Руденко

Час пливе, а я живу, як тінь.

Мертво в душах, порожньо і глухо.

Жду не лицарів, але прозрінь —

Пломінкого воскресіння духу.

Дух, що воскресає з небуття,

Хай гранують зорі — ювеліри.

Бо навчило нелегке життя

Гордим лицарям не йняти віри.