Час

А час біжить – його ніяк не зупинити,

Годинник його відданий слуга.

Планети крешуть шлях по сонячній орбіті.

Здається, час – усьому голова.

Та раптом десь щезають: циферблати

І плівка від лінійності буття.

Зникає відлік, Хроноса кімнати

Зникає «вчора», «завтра»,

І Зникаю й я.