Чебреці

Чомусь терпко запахли дитинством.

Згадую як тримали в руці

Батога, що Петровим ще зветься.

Соняшник нам конем слугував,

Осідлавши його ми скакали.

Було безліч іще в нас забав,

Але дні ті так швидко промчали.

Не вернути ніколи вже їх,

Лише спогади душу тривожать.

Чебреці, чебреці, чебреці,

Запах ваш у дитинство відносить.

2021 р.