Чекання

В вечірньому небі заходило сонце,

Всі квіти голівки ховали свої,

Вона ж виглядала його крізь віконце,

Хотіла зустріти вечірні вогні.

А він не приходив, не линув до неї

Вона ж все чекала кохання своє.

Хотіла провести цю нічку із милим,

Хотіла дивитись як сонце встає.

Та ось на ромашках роса виступає,

В гаю десь далеко зозуля кує,

В саду соловей свою пісню співає,

В блакитному небі вже й сонце встає.

Вона ж все сиділа, сиділа й мовчала,

З очей її сірих котилась сльоза.

Коханого дівчина вже не чекала,

Вона залишилась на світі одна