Чекати краплини дощу

Вона чекала його, чекає

І завжди буде чекати.

Нахилившись біля віконця

Буде краплини дощу рахувати,

У тих краплинах знайде щось в край особливе

В середені них віддзеркалення - спогади й мрії:

Напроти неї із поглядом темної ночі

Торкатися тіла - відразу мурахи по кожі

Хуртелиця рухів, легкé хвилювання, тремтіння

Закрили очі, зловивши приємне легеньке сп'яніння.

Із подивом тихим і сумом пронзливим

Сидіти на підвіконні

Чекати на нього і тільки на нього

А потім торкатись долоні...