Чекає біла хата

На килимку зеленім із барвінку

Квіточок-очей така блакить,

Він простеливсь від хати і до хвіртки

Та нікому по ньому вже ходить.

Бо за межу пішли матуся й неньо,

А діти й внуки мешкають в містах,

Лише отой барвіночок зелений

Нагадує, що тут хтось проживав.

І мальва, наче пташка легкокрила

Злітає вгору, влітку ще цвіте.

А хата біла, хоч і похилилась,

Але терпляче жде іще гостей.

2021 р.