Чекаю

 Я Вас украла на хвилинку 

О Господи - на цілу мить !

вплела у серце мов патинку .

допоки кляте місто спить .

Допоки , ті , що в повнім праві

забрати Вас , ще бачуть сни

допоки Ви , щасливі у незнані

холодної торкалися руки

яку загріти не вспромозі

ті теплі ,жодні кава-чай

лиш Ваші руки , теж холодні

і в поспіху проказане «Бувай»

Бувай ? Бувай – то не назавжди

то не «прощай» як вистрілом в висок

то лиш «бувай» й наступним разом

буде , що буде –  знає Бог.

й слова подяки пожере гудок

чи Ви почули ? – вже не знаю

«Це він ?»

- « Це … так , це мій вагон

і ще зустрінемось ?»

- « Чекаю»