Черемховий вірш

By Богдан-Ігор Антонич

Вже ніч нагріта п’яним квіттям

димиться в черемховій млі,

і букви, наче зорі, світять

в розкритій книжці на столі.

Стіл обростає буйним листям,

і разом з кріслом я вже кущ.

З черемх читаю — з книг столистих —

рослинну мудрість вічних пущ.

21 березня 1935