Черниці

Здригнеться гай гіллям напругим,

Повіє запахом суниць…

Концтабір там, де в тридцять другім

Вбивали молодих черниць.

Де підіймали їх на леза

Ґвалтівники тупі, брудні…

До дроту тягнуться берези —

Чернички в білому вбранні.

Ні, їх оплакувать не варто:

Вони нас бачать крізь дроти.

Вони зійшлись на Божу варту,

Щоб наші душі вберегти.

Щоб вгамувати біль розлуки

І відігнати смуток наш…

Зелені коси, білі руки

І незнищенний Отченаш.

10.01.1980