ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ

Червоне і чорне нам доля гаптує,

Вона нам готує своє́ вишиття,

І ниточку щастя пряде́ і дарує,

Та жодній із митей нема вороття.

Червоне і чорне наза́вжди єднає,

У небі клекочуть про це журавлі,

Та ще й витинанки для нас витинає,

На хвилях гойда́є, немов кораблі.

Червоне і чорне нас за́вжди торкне́ться

І ві́зьме в обі́йми, неначе крильми́,

Торо́чити кожне про сво́є візьме́ться

Й нічо́го змінити не можемо ми.

Червоне і чорне, неначе стежини,

Нам доля проклала і їх не зміни́ть,

Неначе червоні і чорні жоржини,

Й над ним видніє небесна блакить.

Червоне і чорне взяли́ся за ру́ки,

Неначе у змові вони всі віки,

Немовби не знають ніколи розлуки

Й лягають у долі, немов рушники.

Червоне і чорне і тішить, й лякає,

І радість, і смуток приносить воно.

Ніко́ли не знаєш, що далі чекає,

Лиш стелиться за́вжди, неначе рядно.

05.12.2021 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021

Свідоцтво про публікацію №121121604537