червоне метро

коли ти під землею зупинишся

і в очах тобі буде гаряче

і в кутах твоїх губ пектиме

від несказаного

непробаченого

я спущуся услід за тобою

стану так щоби тінь не торкати

і за спиною в тебе розкрию

два червлених скрипучих граната

то не сік -

то душа розтікається,

то її у вагонах хитатиме

і усе що в собі ми тримали

на червоні розсиплеться атоми

а ти темно комусь посміхаєшся

а ти дивишся і прядеш віями -

і до рук твоїх колії стали

мчати лезами

витися зміями

як не пити тебе

як не випити

як не виїсти із серцевиною

коли в тебе зіниці мов жала

і мовчання над ротом рубіновим

і коли в моїм серці пектиме

я за тебе свій келих здійматиму

і тектиме з очей моїх сильно

сік гранатовий

сік гранатовий