Червоний погляд
Червоний погляд та вуста,
якась не та мелодія моя…
Примарно тиха,
мов за лиха…
Терпка отрута-
моя одвічна писанини мука…
І все для неї…
Все йому…
Ех, мила музо, та чому?
Як сильно покарала, ти мене
цією тишиною,
цією сліпотою в серці…
Горе випаде дощем,
як шрам з моїм лицем!!!
Давай катуй мене надалі,
ще крок до урвища…
здери свої медалі.
І плач над ним-
пустим цим містом,
його грою…
його лицем без маски,
Годі…досить-
вже без казки,
знов хтось зазнав поразки…
автор: