Чи можлива свобода від болю

Чи можлива свобода від болю

Завданого мені ж мною

Навряд чи відповім я скоро

Бо поки мучусь я з собою

Мені то сонце пригріває

Та дощик легенько крапає

То мені засуха й пустеля

Та злива, що пробиває стелі

То вітерець легенько дме

Та обдуває всю мене

То буря, що метелить хвіртки

Та продуває в дім у шибки

Це вічний бій та зміна

Яким нема причини

Це мріяти про чудо

Та бути як Іуда

І те єдине про що я молю

Це існування без жалю

Без сподівань і горя

Без мене моя ж доля