Чи можна журбою прикрити печаль?

Чи можна журбою прикрити печаль

і написані в небі розлуки?

Скільки можна в собі зберігати мовчань

та сидіти, зв'язавши руки.

Скільки можна чекати любові й тепла,

коли лівреї долі прекрасні?

Коли храми тепер побудовані з скла,

ми більш беззахисні, аніж нещасні.

Чи потрібно підкорятись змазам життя?

О, повірте, точно не треба..

Коли в персах все ще є серцебиття -

ми зламаємо кадукам ребра!

Кожну ніч сниться мені вертоград

стиглих яблунь й привабливих лілій,

тихий шепіт лугів і молва цикад

сплелился в пестливих обіймах ідилій.

Як люблю я пістряві каструми природи

й буду вічно берегти нові..

З кожним вдохом істини, з кожним вдохом свободи,

поки руки мої ще не в крові..

14.02.2023