"Чи реально ми вільні люди?" 1933

Чи реально ми вільні люди?

Чи реально ми рівні всюди?

А чи дійсно за те вмирали?

Чи героями дійсно стали?

Я не знаю, й болять мої шрами,

Що залишила тая зима,

Де наш стяг ми у землю в топтали,

Щоб надія у нас проросла.

Моя зброя давно вже холодна,

Але серце ще досі в вогні!

То є серце не знає свободи,

Бо воно ж убивало її.

Яловий, може, брат мій Тичина —

Запаліть знову в серці вогні,

Покажіть цей вогонь всій країні!

А для мене залиште пустим.

І не знаю, що далі робити,

І не знаю, як шлях той знайти,

Де я буду із вами сидіти

І сміятись у колі рідні.

Хоча, знаєте, я зрозумів —

Зрозумів, ким для них маю стати:

Не живим, не поетом країни,

За яку ми колись помирали...




(*Вірш зі збірки "1933" про поетів розстріляного відродження)