Чи ти пам’ятаєш, як легко й бездумно

By Олена Довганюк

Чи ти пам’ятаєш,як легко й бездумно

З тобою здіймались до неба?

Як було один нам без одного сумно,

Бо більше нічого й не треба.

Як очі горіли,і з дотиком іншим

Все билося серце частіше

І біль від розлуки ставав ще гострішим

Й тремтіли все руки сильніше.

Чи ти пам’ятаєш хвилини останні,

Що кожного дня проводжали?

Як сплинути встигли секунди безжальні,

Прощання що нам дарували.

Як погляд яскравий сліпив мені очі

І тьмарив усе навкруги.

Як просто і легко корили щоночі

Те,що нам,наче,не до снаги.

Почуття ці від мене так швидко тікали,

І десь біля серця пече

І радості сльози повільно стікали

Тобі на терпляче плече.

Таємниця моя нерозгадана,

Мій єдиний квиток у життя.

Моя мрія давно ти загадана,

Ти – найкраще моє почуття.

(с) Мілена

17.01.2013