Чи вертатись?

Бачу вологі очі —

не знаю, що з ними робити:

чи то протерти охоче,

чи то, як скло, добити.

Не вірю вже жодній сльозині,

не можу чесно жаліти.

Мені, як холодній сніжині, —

нема куди більше твердіти.

Не знаю, що вже чинити,

щоб себе розтопити.

Не знаю, навіщо творити

те, що буде боліти.

Боюсь, не зможу спинити

гнів і печаль, що забиті

у тілі моєму, що вити

почне від тієї миті.

Не хочу за правду змагатись,

у відчаї й смуті скидатись.

Не хочу тебе я боятись —

не буду туди я вертатись.