Чи все-таки ні

Не до вподоби мені знати, що ми

Одночасно прибули з різних світів

Спрага - водою хочу нестерпно піти

В темряві днів я зустріла її

В ясність ночей її я й покину

Це вдача, чи все-таки ні?

Любов мені шепотіла

Ти бліда, ти зовсім біла!

Але я хотіла загоїти рани глибокі

Доти доки матиму спокій

Та схоже життя на слова того пророка

До кінця днів своїх я буду одинока

Хтось радив би мати ті мамині рани

Неможливо це, моє небо вкрили хмари

Так я не можу - та розмова суха

Наші світи не торкаються, вона просто не та

Не пускаю слова свої, вони не підуть

В двері під горлом вони мстиво шкребуть