Чистий аркуш

Чистий аркуш хвилює безмовним тремтінням почину,

Нескінченним багатством можливостей втілення форм.

Я дивлюсь ніби крізь і, здається, шукаю причину

Щоб уникнути долі на ньому писати притьмом.

Тільки досить відмовок і досить мабуть блазнювати

І чекати, що вдача підхопить і вмить освіжить.

Пошук сенсу – порожній, а час не дозволить чекати.

Усвідомлюєш істину: є що сказати – кажи.

І відтак, ці емоції шрифтом біжать по паперу

Та виплескують те, що можливо ховалось в душі.

Я навчаюсь відвертості, в світ відчиняючи двері

І відтворююсь сам в боязкому своєму вірші.