Читаючи Лесине листування

”…хочу їхати в Єгипет на прощу до єгипетського сонця —

вже ж недарма йому такі колосальні святині колись

будовано, — певне ж, воно і силу має колосальну, і що ж таке

якась мікроскопічна бацила проти його маєстату?…”

Із листа Лесі Українки до Н.К. Кибальчич, 15-18 вересня 1909 р.

Великий Ра, я теж тобі молюсь,

і хочеться, щоб був ти чудотворцем,

щоб ласкою чудесного тепла

ти міг невиліковних лікувати.

О, пожалій дітей, що лиш в зачатті —

дай їм велике — на весь світ — життя!

…Маґічну силу має чорний друк:

він воскресив давно віджиту драму:

людина терпить наново, живе,

кохає, творить — і росте надія,

що промінь сонця вб’є бацилу зла…

Давно вже впала вічності завіса,

давно трагічний пролунав фінал,

а я — молюсь єгипетському сонцю…

1971