Читаю про Ісуса

Читаю про Ісуса тихо,

Коли навколо день стихає.

І щось у серці так спокійно,

Немов душа додому знає.

Про віру, що сильніша страху,

Про світло навіть у пітьмі,

Про доброту без зайвих слів

І про любов у простоті.

І думається: може, диво —

Не десь далеко в небесах,

А в тому, щоб лишатись світлим,

Коли тривога і вітрах.

Читаю — і стає тепліше,

Немов хтось поруч і мовчить.

І вчить без слів, без повчання

Любити, вірити, простить.

І хоч я зовсім не свята,

І в мене настрій, як погода,

Та хочу жити трохи краще —

З любов’ю, світлом і свободою.

Бо, може, сенс не в досконалості,

Не в тому, щоб безгрішно жить,

А в тому, щоб із чистим серцем

Добро щодня комусь робить.