"чиясь ідеальна картина світу..."

чиясь ідеальна картина світу

висить на стіні вітальні:

зелень ріка небо що ось-ось

перехреститься трійкою птахів

згори вниз і справа наліво

стривай

якийсь артефакт темніє

на березі коло води

вглядаюся —

чоботи забуті стоять

вглядаюся ще — і стає помітною

крапля роси на одному мов доказ

досвітнього нишпорення

в сонній траві

глибше вглядаюся —

рентгеноскопом сітківки —

і вже в самій росяній краплині

вирізняється віддзеркалення

утробного сонця

яке ще ночує по той бік темряви

зі складеними докупи

пелюстками променів —

їх можна навіть спробувати

порахувати мов ручки та ніжки

втім краще припинити вглядатися

бо так легко вивихнути собі око —

ходити доведеться зі звихнутим —

аж всі витріщатимуться

05.09.21