Чого ж вода каламутна

Чого вода каламутна —

Чи не хвиля збила?

Чого ж я смутна, невесела,

Чи не мати била?

Мене ж мати та й не била —

Самі сльози ллються:

Від милого людей нема,

Від нелюба шлються.

Де ти, милий? Подивися —

Яку терплю муку;

Прилинь, прилинь, моє серце, —

Беруть мою руку.

Швидше, милий, рятуй мене

Від лютої напасті:

Як з нелюбом мені жити,

То ліпше пропасти.