“Чому на мене впало стільки зла”

Чому на мене впало стільки зла

В дні миру і в диму пороховому?

Земля в моєму баченні — мала,

Дрібна пилинка в безмірі живому.

Чи варта ця пилинка наших мук?

Адже ж ми тільки мить на ній живемо.

І мить ота — можливо, тільки звук

Чи літера з космічної поеми…

У пошуках пройшовши цілий світ,

Спиняюсь біля кримської агави.

Вона цвіте лиш раз на сотню літ —

У тім цвітінні сенс її появи.

І я збагнув: оце ж і є мета,

Яка веде нас у людському морі.

Людина Вільним Словом зацвіта —

Заради того Слова світять зорі.

Те горде Слово душі заселя,

Бо щирі душі є для нього домом.

Чому для Слова обрана Земля —

Мені оте достоту невідомо.

Але ж тепер, караючись у злі,

Цю істину приймаю за основу:

Без мук немає волі на Землі;

Без волі до людей не прийде Слово.

12.11.1979