Чому так знову сумно на душі...

Чому так знову сумно на душі...

Шкребуться кігтями якісь безжальні кішки,

Шматуючи покров тонкий душі

Та граючись у жмурки тишком-нишком.

Не треба свята, лиш обіймів сон,

Їх затишок до забуття та спокій,

Зануритись у той легкий полон,

Такі близькі почувши знову кроки.

І стане все ніщо не назавжди

Лише на мить поки тримають руки

І доки чується той ритм ходи

Мов шепіт вітру, тихий серця стукіт...

#ольгамихольська #віршіукраїнською