Чому я плачу?

By Ганна Михайлюк

Written 2026-03-26 - 2026-04-05


Чому я плачу? Я не знаю.

Є відчуття, що я щось втрачу,

Що більше ніколи не впізнаю,

Що я собі не пробачу.

Моя душа зламалась

На мільйони шматків.

Кожен раз я просиналась

Від очей сотні ворогів.

Я існую. Я не живу.

Все замерло у голові.

Лише маленька я кричу,

Щоб мені допомогли.

Тож чому я плачу,

Коли все сухо у мені?

Я боюсь, що надію втрачу,

Яка не повернеться навесні.

Мені лячно, що я не впізнаю

Всесвіт, у котрому жила.

Новий не признаю —

Той, у котрий війна прийшла.

Я сумую. Я чекаю,

Коли воно скінчиться.

Поки надію не втрачаю,

Але все може змінитися.

26.03.2026