ЧОРНА НИТКА Й ЧОРНЕ ПОЛОТНО
By Королева Гір Клавдія Дмитрів
Written 2022-05-19
Чорна нитка й чорне полотно…
Мама вишиває вишиванку.
Дивиться старенька у вікно
Й плаче все вона безперестанку.
Чорна нитка й чорне полотно,
Хрестик так за хрестиком лягає.
Син загинув на війні давно,
Мама гірко сльози проливає.
Чорна нитка й чорне полотно,
А червону ненька вже не візьме,
Бо життя – тернистеє рядно…
Миється тепер вона лиш слізьми.
Чорна нитка й чорне полотно,
Краплі крові бачаться в узорі.
Будь же ти проклятая, війно!
Кров'ю налилися небо й зорі.
Чорна нитка й чорне полотно…
Син давно лежить уже в могилі.
Горе… Чом ввірвалося воно?
Втрату пережити цю не в силі.
Чорна нитка й чорне полотно…
Мріяла червоним вишивати.
Млин змолов лиш чорнеє зерно…
В чорному вік мусить доживати.
19.05.2021 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 948193
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_ворог_нескореність_незламність_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів