ЧОРНИЙ РАНОК В БРОВАРАХ

Був чорним ранок в наших Броварах,

Який приніс і горе і розпуку,

Продовжуємо бути у сльозах,

Що омивають втрати, біль, розпуку.

За що це нам? За що і ця біда?

За що невинні знову гинуть люди?

Виною всьо́му є страшна орда,

Яка біду несе́ щоразу й всюди.

Якби не ті, потвори, що прийшли,

То й гвинтокрил ніку́ди не летів би,

Все горе нам ті вбивці принесли́,

Ніхто́ живцем в цей ранок не згорів би.

Пішли невинні знову в нас з життя,

І серед них маленькі Янголята,

Це все через ординськеє сміття,

Це все несе́ війна їхня проклята.

Пішли з життя ті пуп’янки малі,

Які колись взяли́сь би буйноцвітом,

Вони цвіли́ б, якби не моsкалі.

За це потворам в пеклі всім горіти.

Біди́, Всевишній, більш не допускай,

Не хочемо ми, Боже, помирати,

Благаємо, щитами закривай,

Не дозволяй ординцям нас вбивати.

19.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 971397

#Поезія_вірші_війна_Бровари_ворог_Україна_незламність_нескореність

#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів