Чверть століття (268)

Ще один рік минув, як фотоплівка,

він був паршивим геть, мов бите скло.

І ніби вщент подряпана платівка,

жахливих нот чимало додало.

Ми витримали все, і знов святкуєм,

надій на новий рік не відніма.

Останній відлік року тужно чуєм,

і згадуєм усе, чого нема.

В новому році спробуємо знову,

дістатись далі, ближче до мети.

Щоб в захваті лиш віднімало б мову,

й усім вдалося щастя віднайти.

Підняли келихи за цей жахливий рік,

хороше теж було, але так мало.

Та біла смуга вже неподалік,

бажаю всім, щоб добре жити стало!