Ці двоє напевно якісь ненормальні

ці двоє напевно якісь ненормальні –

кажуть про нас на небі

без даху без страху без клятви без спальні

без всього, що іншим треба

блукають в пітьмі і пливуть проти плину

все насамоті й поодинці

хіба так людина шукає людину?

хіба чоловік це і жінка?

хіба вони знають хіба вони вміють?

на що сподівається кожен?

а ми собі мовчки дійшли аж до краю

і пекло на рай перекроюєм

ми знаємо те, що ніхто більш не знає:

ми є

ми вже разом

нас двоє