Циган з хроном

З копійкою циганчук

По ярмарку ходить

І купив би, може, що,

Та все не знаходить.

Усе таке дороге,

А в нього копійка,

По копійці тільки хрін

Продає жидівка.

Мнявся бідний циганчук,

Далі, що робити?

Без гостинця ж не іти,

Треба щось купити!

До жидівки і побіг,

Купив того хрону,

За пазуху положив

Та й пішов додому.

От удома циганчук

Свіжий хрін смакує,

В носі крутить та вертить,

Сльози не вгамує.

А все-таки неборак

Хрону не кидає,

Іскривився, плаче, їсть

Та все примовляє:

«Плачте, очі навісні,

Щоб повилізали!..

Таже ж бачили самі,

Що ви купували!..»