Цілувала ніби знала

Цілувала ніби знала

Твій медовий слід:

Губи, згуби не тривало,

Все ж, - гріховний плід.

Поцілунків щастя диво

Ніжне, та земне...

Та навіщо ж так бурхливо

Брав до рук мене?

Де хрестоподібні тіні

Стелею... з восьми...

Пам'ятаєш, - мрій "Мартіні":

Одне в однім... - Ми.

Як тебе  я ображала,

- У мені благав

Трунок твій, що ніж... Ніч вдала...

Що бажав, - все мав.

Губи, згуби... - ніч тривала,

Млість, гріховний плід:

Цілувала, - мрії вкрала,

"Мед", що місяць, - зблід.