Цінуєш, коли втрачаєш

Позволяю себе я любити

І собі позволяю кохати.

Знаю, що словами можна убити,

Не лише злегка поламати.

Я посміла у Бога молити

Ще життя коротеньку днину,

Щоб у хмари з тобою взлетіти,

Народити для тебе дитину.

Я збудую для тебе щастя,

Відверну найстрашніші ненасття,

Я загнуся у працях й турботах,

Попрацюю на кількох роботах,

Щоб зробити тебе щасливим

Через те, що до мене був милим

Я з обличчя не зніму усмішку,

Лиш коханий живи ще хоч трішки.