Цирк

Ніч сьогодні прозора й ніжна.

В кімнаті сиджу.

Оркестра з цирку.

Вигуки гарцівниці блакитносніжної.

Я перенесусь у цирк на хвильку.

Не чути більше дива грізного —

Тореадора — переможця крику.

Ах як люблю бездонність блиску різного

І цю просту солдатську грім-музику.

Я повний вигуків і захвату дослізного.

Як це весело —

гладити кобилячу пику.

Я паяц безреготний, натхнений дивовижно,

Я — директор цирку.

А ще літатимуть чотири біса —

Дві жінки з витворними обрисами тіла.

Я зачаровуюсь окресленістю ескіза.

В блисках блакитна сукня зашелестіла.

21. VI. 1916. Владивосток