Columba argentina

Ми розвісимо листя-промені,

Залатаємо градчасті двері,

Вередливого світу наповнення

Слід розчинимо у етері,

Не тоді, коли небо накрапує

На пороги сльозливої осені

І жаліється все, що дряпає -

Бо рівняють, складають і косять.

А між днями зітхання крайніми,

Полохливої темної хвилі,

Щоб засіяти ранками ранніми

Виднокраю хмаринки білі ,

Золотими зернятками зрілими

Під іржавою брамою світу,

Голубами сріблястокрилими

Збагативши життя палітру…

p/s

https://www.youtube.com/watch?v=Bj5g3BYM-eE