“Цвіркуни розтягують порожнечу”

Цвіркуни  розтягують  порожнечу

З  надпаленими  краями.

В  ній  сперечаються  два  крамарі,

Присягаючись  на  жовтій  дині,

Як  на  святому  письмі.

В  одязі  з  лободи

Ходять  збирачі  податків

(Скрізь  митники  і  злодії).

Іде  збирач  податків,

Непідвладний  тяжінню,

Жує  смужку  олії  й  посвистує

(Один  його  кашкет

Важить  пуд  щирого  золота)

Навколо  нього  сізіфові  міхи

Видмухують  коріння  навиворіт.

Іде  збирач  податків,

Відділений  від  листка  плівкою,

Від  якої  відрубує  усе  живе.

А  те,  що  відійшло,

Висить  олив’яними  печатками

На  папських  буллах

До  народів,  які  вже  не  існують  на  мапах.