“Цвітуть бузки, садок біліє”

Цвітуть бузки, садок біліє

І тихо ронить пелюстки,

Напівзабуте знову мріє,

Як помах милої руки.

У небі вітер кучерявий

Колише теплую блакить,

І на землі гойдає трави,

І затихає, й знов шумить.

І раптом схоплює на крила

Хвилясті співи журавлів, —

І давня казка, вічно мила,

Зринає крізь хвилястий спів.

1911-1918