Цвяхарня

Хтось казав: «Ми не ті.

Ми присутні в тунелях і вікнах,

але нам не дійти до старої цвяхарні

за рогом».

Зостається сідати на сходах,

співати.

Може так подолаємо стіни, припнемо

голоси до камінних цурпалків

і витремо очі?

Може так і почують нас ті,

що чекають за рогом?

Зостається шукати себе,

і останній сірник, що в найдальшій

кишені,

колючий, як цвях.