Циклами

Циклами, циклами,

Ми живемо циклами,

Вгризаємось іклами в вибраний шлях.

Забудь стид і витримуй, нагорі в стократ

Сильніш сонце світитиме, ніж де починав.

Спіраль: Сонце, планети, уяви вага,

Жага болю й умови долі на терезах,

Знову кров, ля мінор, зісковзнув і упав –

Ухопись хоч за терен, спростуй смерті знак.

Циклами, циклами,

Богам дано бути сильними –

Хиба часу й природи, що ти десь не там.

В тебе кресало, фарби, серце просить парад:

Всі фігури на дошці, розумний – розстав.

Всі страждання немарні вели тебе в храм –

Ти не іграшка долі, без дум і без прав;

Шлях додому по колу пройшов, на вустах

Тримав волі молитву – дивись, ким ти став.