Дай мені, Боже, чоловіка

Дай мені, Боже, чоловіка,

Того, що палко я люблю.

Я знаю, що це гріх великий,

Та всеодно тебе молю.

Тебе благаю на колінах,

Цей гріх мені прошу простить,

Бо дні й роки летять невпинно,

А серце любить і болить.

Я зла нікому не бажаю,

Не хочу кривди і жалю.

Хай тільки він мене кохає,

Бо я його, як світ, люблю.

Люблю, як дощик на хмаринці,

Як чисту воду, як росу.

Своє кохання по краплинці

Я на вустах йому несу.

Нехай іде він по стежині,

А я тихенько відступлю,

Але хай знає він віднині,

Як ніжно я його люблю.