Дай спокій, Іване

Іване, залиш мене у спокої,

Мій дім у Молдові — не твоє поле бою.

Ти лізеш, як герой старого кіно,

А в голові у тебе — лише секс і димло.

Не писати мені — ось твоя перша наука,

Бо я не сцена для твоїх дурних штука.

І якщо є бажання змінити свій світ,

Іди до психолога, знайди нарешті ритм.

Твоя нахабність не моє дзеркало,

Ти лишаєшся там, де твоє “Я” й смакало.

Я хочу тиші, поваги й спокою,

І нехай цей вірш стане тобі порою.