Даль неозора

І піти б мені у даль неозору.

Згубити всі сте'жки сліди.

Зібрати свої речі і знов в дорогу,

Знову босій по траві іти.

Так хочу я ту даль обійняти.

Сказавши в решті: «слава Богу»,

Бігти босоніж, квітки цілувати.

І йти у свою даль неозору.