“Далеко від рідного краю”

Далеко від рідного краю,

На лоні розлогих степів

Злітає у далеч безкраю

Журбою окрилений спів.

Як пташка за літом у вирій,

Летять і кигичуть пісні

І хочуть в розмовоньці щирій

Розвіяти смутки свої.

До тебе, моя Верховино,

Зелене Підгір’я моє,

Я їх посилаю щоднини,

Як сумно на серці стає.

ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ПІДГІР’Я”