Дар

У кожного у нас від Бога є свій дар,

Він навіть осені і фарби й пензля дав.

Її картини хоч на виставку неси,

В них світ незайманої й незбагненної краси.

Від них Ти потрапляєш у тенета раю,

Душа летить у даль до небокраю.

Так хочеться у цій красі днювати й ночувати,

Щоб осінь встигнути на носії всі записати.

Тут вабить розмаїття кольорів, 

Перед очима пропливають спогади найкращих днів.

А осінь все танцює і кружляє,

І нові пазли до картин своїх вкладає.

***