Дар Божий

By Ольга Анцибор

Зі мною вперше за життя

Трапилось диво – я віршую,

Найкращі в світі почуття

Я прославляю і віншую.

Так довго десь дрімало все

В моїй душі, в її глибинах.

Слова відточені несе

Моїх віршів ріка невпинна.

Я славлю труд, любов, красу.

Слова збираю по краплині.

Здається – крила піднесу

І пташкою у вир полину.

Ці крила дав мені Господь,

Це Бог мені цей дар призначив.

В цих віршах море з чистих вод,

Неначе в віршах чайка плаче.

Я, Боже, дякую тобі

За цей талант, за дар небесний.

Схилюсь над зошитом в журбі,

А потім в радості воскресну.

Писати буду, прославлять

Людей і Бога, ніч і днину.

І сльози чисті восхвалять,

І сміх маленької дитини.