Ми не були коханцями з тобою

Ми не були коханцями з тобою -

Були дуетом флейти і гобою.

Ти грифом був, а я струною.

Я памʼятаю блиск твоїх очей,

Обійми й сльози тих ночей,

Твої вірші, свою відмову,

Й валізи зібраних речей.

Взаємність запізнилась в гості.

Кохання розстелило постіль для одного. І геть пішло.

Тепер десь раз о пів на шосту

щодня я згадую його.

Ми не тоді зустрілись, не в той час.

Ляльками ніби, доля нами гралась.

Але коли я думаю про нас,

Яких тоді так і не стало,

я посміхаюсь:

Так бути мало - балансу жарт.

А я стріляю

собі у скроні.

Тоді був ти, тепер - не ти, а я

в полоні

тих ночей,

коли обійми, сльози

і блиск твоїх очей.