Вночі відвертається він до стіни

Вночі відвертається він до стіни

І стіна не за ним, а між нами

Ще година і тут десь закінчаться «ми»

В повній тиші - без криків, без драми.

На стінах і стелі висохне сміх,

Істерики, сльози, прохання.

Ти завжди будеш мій, ти завжди краще всіх.

Як шкода, що зараз востаннє.

Ти забудеш мене через тиждень чи місяць,

Я залишу у пам яті нас як секрети.

Я для тебе була одна з декількох тисяч,

Ти для мене - один з усієї планети.

Як лишаєш мене - значить, нам не судилось,

«Ми» добігли кінця, про нас не напишуть.

Моє серце не бʼється, воно зупинилось

В той момент, коли простір заповнила тиша.